Тепер ЗПТ може проводитися в закладах охорони здоров’я незалежно від форм власності та організаційно-правової форми діяльності (тобто також і в приватних медичних центрах, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики та ліцензію на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

ЗПТ тепер може повноцінно проводитися і в закладах охорони здоров’я Державної Кримінально-Виконавчої Служби, тобто у в’язничних лікарнях, медчастинах СІЗО, тощо;

Рішення про початок ЗПТ може приймати тепер не лише лікар-нарколог, але й лікар-психіатр;

ЗПТ тепер може проводитися лікарем, який має кваліфікацію нарколога або психіатра, або лікарем іншої кваліфікації, який пройшов відповідний курс тематичного удосконалення.

У випадку стабільності пацієнта та територіальній віддаленості проживання пацієнта від місця щоденного отримання препаратів ЗПТ, за рішенням лікаря, переведення на самостійний прийом може відбуватися вже через 3 місяця;

Переглянуто (полегшено) підходи до контрольного тестування сечі:

Пацієнти, які отримують ЗПТ до року, мають проходити тестування один раз на три місяці або частіше, за рішенням лікаря. Пацієнти, які отримують лікування від одного до двох років, проходять тестування один раз на шість місяців або частіше, за рішенням лікаря. Рішення щодо частоти таких перевірок у пацієнтів, які отримують лікування більше двох років, приймається лікарем щодо кожного пацієнта індивідуально. Рішення щодо типу тесту приймається лікарем індивідуально щодо кожного пацієнта.

Відтепер прописана участь фахівців з психосоціальної допомоги та роль НУО —

«Для соціального та психологічного супроводу пацієнтів, які отримують ЗПТ, залучаються соціальні працівники та психологи (зі штату ЗОЗ або, у разі відсутності, з інших установ чи громадських організацій за згодою)»;

І нарешті прибрано обтяжливе «Положення про Кабінет ЗПТ».