Из протокола инициативной группы:
«…Программа заместительной поддерживающей терапии, участниками которой мы являемся, став клиентами медицинских лечебных учреждений, требует немедленного вмешательства со стороны более влиятельных структур, чем МОЗ Украины, являющееся исполнителем Программы. Условия, в которых сегодня практикуется ЗПТ, не только искажают её истинное предназначение, но и превращают сам процесс оказания медицинской помощи наркозависимым больным в тяжелое испытание.

Списки с контактами юристов/правозащитников, которые могут быть полезны на местах для оказания соответствующей помощи в случаях нарушений прав пациентов ЗПТ или для получения юридических консультаций.

Програма ЗПТ в Україні впроваджується за кошти Глобального фонду. Вартість метадону для одного пацієнта на місяць складає 8 доларів США. В Україні серед 6044 пацієнтів ЗПТ 34,8 % працевлаштовані, 1,2 % відновили навчання в ВНЗ, 30,9 % створили сім’ї, 3,5 % народили дітей, що виховуються у власних сім’ях. Протягом 2005-2010 років жодного випадку летальності пацієнтів програми ЗПТ внаслідок передозування препаратів в закладах охорони здоров’я не було. В 2008 році 8,6 % пацієнтів ЗПТ вийшли з програми шляхом поступового зменшення дози метадону та його відміни. Лише 10,2 % пацієнтів залишили програму через взяття під варту або ув’язнення внаслідок криміногенної поведінки…

Сьогодні, 21 січня 2011 року громадські організації звернулися до Президента України та Генпрокурора з відкритим листом, вимагаючи не порушувати законодавство України та права людини. Справа в тому, що 18 січня Міністерство внутрішніх справ України розповсюдило доручення з вимогою зібрати інформацію про людей, які наразі проходять замісну терапію, вказуючи їх ВІЛ-статус. Саме така вимога міститься у дорученні Департаменту боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України №40/2/1-106 від 18 січня 2011 року, адресованому керівникам територіальних підрозділів.