Меню


Форма входа

Новости

Чому Україна змінює політику боротьби з ВІЛ?

Тепер боротимуться по-новому? Після приходу до влади Віктора Януковича в Україні почали згортатися програми замісної терапії. Запроваджені за правління Віктора Ющенка, вони допомагали рятувати тисячі життів і фактично зробили Україну лідером у боротьбі з епідемією ВІЛ у Східній Європі.
Україна була світлою плямою на тлі епідемії ВІЛ у Східній Європі; а тепер лікарів, які пропонують метадон, арештовують за контрабанду наркотиків


Цього тижня тисячі людей збираються у Відні на 18-ту Всесвітню конференцію із боротьби зі СНІДом. Її темою є права людини, головна ж увага буде прикута до Східної Європи. Це дуже доречно, оскільки погана політика у сфері охорони здоров’я і постійне порушення прав людини й надалі посилюють епідемію ВІЛ/СНІД на тисячах миль – від Владивостока до українського Львова.

За останні 20 років в країнах колишнього Радянського Союзу ВІЛ забрав тисячі життів. В основному недуга передається через ін’єкції наркотиків.

Більшості з цих смертей можна було запобігти: обмін шприців і метадонові програми різко знизили поширення ВІЛ у решті світу. Але в більшості країн цього регіону численні свідчення дієвості такого підходу переважно ігноруються, що має руйнівні наслідки. Зараз в регіоні розгорнулася найбільша за межами Африки на південь від Сахари епідемія ВІЛ і одна з епідемій з найшвидшими у світі темпами поширення.

І причиною кризи може бути російський уряд. Він не визнає лікування метадоном, називаючи його «заміною одного наркотику на інший». Він заборонив подібне лікування в Росії, переслідує його тутешніх послідовників і користується своїм впливом в регіоні, щоб не допустити запровадження метадонових програм сусідніми країнами. Деякі країни під тиском міжнародної спільноти відкрили невеликі експериментальні програми – але більшість із них абсолютно неефективні.

Україна є світлою плямою на тлі цієї похмурої картини. Коли в 2004 році Помаранчева революція привела до влади Віктора Ющенка, в Україні лютувала найбільша в Європі епідемія ВІЛ, понад 1% населення вже були інфіковані, щороку заражалося багато інших людей, зростала смертність від СНІДу. До честі Віктора Ющенка, він визнав нагальність потреби в рішучих діях і дозволив розпочати антиретровірусне лікування людей із ВІЛ, а також посилити профілактичні заходи.

Того року Україна почала користуватися бупренорфіном, засобом, подібним до метадону, а пізніше додала й сам метадон. За останні п’ять років вона створила найбільшу програму замісної терапії в країнах колишнього Радянського Союзу (окрім балтійських країн, які вступили в Європейський Союз) з найшвидшими темпами поширення. Лікування розпочали 5000 чоловік. До 2013 року планується збільшення кількості пацієнтів до 20000. За підрахунками, в Україні 290 тисяч чоловік вживають наркотики шляхом ін’єкції і багато з них замісну терапію не проходили, – та навіть попри це такого прогресу, як Україна, в регіоні не досяг ніхто.

Але її досягнення під загрозою. Випадково чи ні, але прихід до влади нового, проросійського президента України співпав із дедалі більшою кількістю атак правоохоронних органів на програми замісної терапії. Активісти боротьби зі СНІДом стверджують, що впродовж останніх шести місяців міліція проводила обшуки в клініках лікування від наркотичної залежності, допитувала, знімала відбитки пальців і фотографувала пацієнтів, конфіскувала медичні картки і ліки, затримувала медичний персонал в різних містах країни.

У це важко повірити: ефективна і рятівна терапія зі списку життєво важливих медпрепаратів Всесвітньої організації охорони здоров’я вважається підозрілою і кримінальною. Обшуки призвели до переривання лікування, двох лікарів звинувачено в контрабанді наркотиків. Один з них сидить у СІЗО.

У міліції стверджують, що ці обшуки і арешти – частина законних намагань посилити українські норми щодо наркотичних речовин і запобігти неправильному використанню цих медпрепаратів. Але схоже, що багато обшуків здійснювалися без правдоподібних причин і з порушенням українських норм проведення міліцейських операцій.

Схоже, що звинувачення в контрабанді (яке карається 10-ма роками позбавлення волі) проти одного з лікарів базується лише на канцелярській помилці і упущенні. В міліції стверджують, що клініка не проінформувала органи, які стежать за обігом наркотичних речовин, про зміну адреси, в результаті чого ліцензія стала недійсною, а лікар не дотримався певних вкрай обтяжливих українських вимог до виписки рецепта.

Проте міліція не навела жодних доказів неправильного використання ліків, а всі люди, які «незаконно» отримали медпрепарати, були зареєстровані в клініці. Більшість все ще отримує там ліки.

Чи є ця хвиля переслідувань намаганням нової влади дискредитувати програми лікування близькими замінниками наркотиків? Чи це просто не пов’язані один з одним акти переслідування надто заповзятими працівниками правоохоронних органів? Чи залишиться Україна й надалі лідером в боротьбі з ВІЛ чи наслідуватиме поганий приклад Росії, навіть якщо це коштуватиме тисячі життів?

Постає й масштабніше питання: поведе президент Україну до ЄС, як і збирався, чи повертає на схід, як свідчать деякі його перші кроки?

Президент України Віктор Янукович нічого не каже на тему профілактики і лікування ВІЛ. Але країна не може собі дозволити подібного мовчання. Тут все ще найвищий по Європі рівень захворюваності, а отже, сповільнення чи закриття цієї програми лікування матиме катастрофічні наслідки. Коли цього тижня у Відні зберуться експерти і увага світу буде прикута до епідемії ВІЛ у Східній Європі, українському президентові саме час дати відповіді.


Дідерік Ломан, The Guardian (Велика Британія)
Оригiнал матерiалу:
http://www.guardian.co.uk